Довга шия жирафів (Giraffa giraffa) є ідеальним інструментом для споживання їжі, недоступної іншим травоїдним, однак її довжини недостатньо, щоб дістати до землі через надзвичайно довгі ноги. Щоб втамувати спрагу поблизу Етоші в Намібії, тваринам доводиться широко розставляти передні кінцівки, опускаючи голову на 3–5 метрів до води. Така позиція є вразливою, адже жирафи тимчасово втрачають висоту огляду та звичну рухливість, стаючи вразливими для хижаків.
Процес пиття вимагає складної роботи серцево-судинної системи. Під час опускання голови організм жирафа регулює судинний опір, частоту серцевих скорочень та венозний тиск, щоб підтримувати кровотік до мозку, який зазвичай потребує тиску понад 200 мм рт. ст. Стабілізувати кровообіг у такому положенні допомагає робота клапанів у судинах та навіть процес ковтання, що стискає яремні вени.
