Філологиня Олена Онуфрієнко пояснила, що вживання слів «вуйко» (брат матері) та «стрий» (брат батька) є нормативними діалектизмами, хоча універсальним відповідником залишається «дядько». Племінників та племінниць в українській мові питомо називають «небожами» та «небогами», тоді як слова «племінник» і «племінниця» є русифікованими формами, що набули поширення за радянських часів. Для уточнення ступеня спорідненості цілком нормативними є вирази «двоюрідний племінник» та «двоюрідна племінниця».
Щодо розмовної форми «тьотя», мовознавиця наголосила, що вона не є суржиком чи русизмом: слово зафіксоване в академічних словниках та художній літературі. Також експертка зазначила, що замість запозиченого прикметника «внучатий» для дітей рідних племінників природніше використовувати українські терміни «двоюрідний онук» та «двоюрідна онучка».
