Космічний апарат «Вояджер-1», запущений 5 вересня 1977 року, нині перебуває у міжзоряному середовищі, куди він вийшов у серпні 2012 року після перетину геліопаузи. Зонд віддаляється від Сонця зі швидкістю близько 17 км/с, через що сигнал до Землі йде цілу добу, а швидкість передачі даних впала до 160 біт на секунду. Оскільки апарат працює на трьох радіоізотопних термоелектричних генераторах з плутонієм-238, він щороку втрачає близько 4 ват потужності. Це змушує інженерів NASA планово вимикати обладнання: наприклад, 17 квітня 2026 року припинила роботу система реєстрації низькоенергетичних заряджених частинок.
Наразі зонд вивчає магнітні поля та плазмові хвилі, проте камери для зйомки вимкнені ще з 1990 року. Попри те, що апарат залишається під гравітаційним впливом Сонця, він продовжує надавати унікальні вимірювання міжзоряного простору. У NASA прогнозують, що зв'язок із «Вояджером-1» через мережу Deep Space Network може зберігатися до 2036 року, проте наукові вимірювання можуть припинитися раніше через подальше скорочення енергопостачання, яке необхідне для роботи передавача.
