Колишній посол Польщі в Україні Марек Зюлковський у доповіді для Фонду Стефана Баторія зазначає, що дискусія про допомогу Україні в Польщі є однобокою. Зокрема, рекордні показники експорту польського озброєння за останні 25 років (понад 6 млрд євро за 2022–2024 роки, з яких 4,8 млрд — український ринок) були комерційною вигодою, а не безкоштовними пакетами.
Згідно з даними Deloitte для UNHCR, українські біженці суттєво інтегрувалися в ринок праці та зробили внесок у ВВП Польщі, який, за розрахунками Зюлковського, дорівнює сумі польської допомоги Україні за 2022–2023 роки (приблизно 1,7% ВВП). Крім того, українці зареєстрували в Польщі близько 30 тисяч підприємств, а позитивне торговельне сальдо Польщі у двосторонній торгівлі зберігається й надалі.
Зюлковський наголошує на зміні ролі Польщі: якщо у 2022 році країна була серед ключових донорів, то з 2024 року її допомога знизилася (близько 3 млрд злотих за період із січня 2024 до жовтня 2025 року), тоді як загальноєвропейська допомога за цей час сягнула близько 100 млрд євро. Наразі Польща опинилася наприкінці першої двадцятки донорів, що, на думку автора, зменшує її політичну вагу в переговорах із Києвом.
Підсумовуючи, Марек Зюлковський ставить під сумнів доречність самої категорії «вдячності» у відносинах. Враховуючи внесок біженців, торговельний профіцит та прибутки від оборонного сектору, він закликає змінити риторику, оскільки економічне благополуччя Польщі сьогодні тісно пов'язане з результатами співпраці з Україною.
