У 1966 році китайський диктатор Мао Цзедун ініціював Культурну революцію. Він прагнув утримати владу та уникнути розвінчання культу особи, подібного до сталінського, тому використав молодь для боротьби з політичними опонентами. Згодом рух хунвейбінів вийшов з-під його контролю.
Передумовою стали катастрофічні наслідки політики «Великого стрибка», обговорені на конференції 1962 року. Ця кампанія, спрямована на швидке промислове зростання та примусову колективізацію, призвела до найстрашнішого голоду в історії Китаю, жертвами якого стали десятки мільйонів людей.
