Дослідник соціальних наук Кембриджського університету Ітамар Шатц зазначає, що прокрастинація виникає через розрив між намірами та діями, що призводить до стресу та почуття провини. Щоб подолати цей стан, експерти радять почати з «легкої перемоги»: визначити найменший крок для прогресу у складній справі. Як тільки робота розпочата, вона сама стає мотиватором, пояснює доцентка кафедри організаційної психології університету Рутгерса Катріна Монтон.
Для підвищення привабливості завдань професор психології Університету Міннесоти Річард Ландерс рекомендує «об'єднання спокус» — поєднання рутинної справи з приємною винагородою. Також ефективними є плани «якщо/тоді», які допомагають передбачити перешкоди. Наприклад, якщо ви схильні відволікатися на смартфон, варто віддати його іншій людині до завершення роботи. У моменти, коли виконання головного завдання здається неможливим, можна переключитися на іншу корисну, але менш стресову справу, уникаючи при цьому «псевдопродуктивності» на кшталт безглуздого впорядкування дрібниць.
Ще один дієвий метод — піклування про своє «майбутнє я». Доктор Шатц радить усвідомити, що майбутнє відокремлене від нас лише психологічно, тому варто робити собі невеликі «подарунки» — наприклад, підготувати авто до ранку з вечора. За кожну таку виконану дію важливо подумки дякувати собі, закріплюючи корисну звичку.
