Літературною назвою цієї колючої рослини та її плодів чорно-сизого кольору є виключно «ожина». Це слово зафіксоване в академічних словниках та мові Бориса Грінченка. Етимологія терміна сягає праслов’янської форми, пов’язаної зі словом «їжак», що зумовлено гострими шипами на стеблах рослини. Схожі назви-відповідники, такі як «jeżyna» чи «ožina», існують також у польській та словацькій мовах.
Попри поширення регіональних назв, як-от «виприни», «драпаки», «бамбара» чи «свинячі ягоди», фахівці радять використовувати саме літературний варіант «ожина» у повсякденному мовленні. Відтак правильно вживати словосполучення «купити ожину», «кошик ожини» чи «ожиновий пиріг», адже «єжевіка» є штучною калькою, що не відповідає мовним нормам.
