Масштабна програма озеленення Китаю, у межах якої з 1980-х років висадили близько 78 млрд дерев, змінила кругообіг води. Лише за період 2001–2020 років лісові площі зросли на 226 тис. кв. км, тоді як площа пасовищ зменшилася на 158 тис. кв. км, а безплідних земель — на 107 тис. кв. км. Хоча ці зміни спричинили ріст середньорічних опадів на 1,24 мм, випаровування води зросло сильніше — на 1,71 мм. Як наслідок, середня доступність води в країні скорочувалася на 0,46 мм щороку.
Наслідки виявилися нерівномірними через перенесення вологи повітряними потоками. Найбільше виграло Тибетське нагір'я, де доступність води зросла на 0,38 мм на рік, тоді як у Східному мусонному регіоні показник впав на 0,59 мм, а в посушливому північно-західному — на 1,14 мм. Дослідники наголошують, що ефективність екологічних програм не варто оцінювати лише кількістю дерев, адже волога, отримана від рослинності, часто переноситься вітром далеко від місця висадки, залишаючи окремі регіони з дефіцитом ресурсів.
