Після невдач в Україні Росія намагається виправдати воєнні провали протистоянням із НАТО, посилюючи провокації на східному фланзі Альянсу. Якщо раніше йшлося про поодинокі випадки, то згодом вони стали системними: лише у вересні 2025 року Польщу атакували понад 20 російських БПЛА. Також у травні 2026 року російський дрон влучив у будинок в румунському місті Галац, а в липні того ж року крилата ракета Х-101 вибухнула на території Польщі, що офіційно підтвердив заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик.
Попри небезпеку, реакція НАТО залишається стриманою. Генеральний секретар Марк Рютте назвав дії РФ безвідповідальними, проте Альянс не визнав інциденти навмисним збройним нападом. Польська влада та США також не вбачають у цьому прямої мети атакувати держави-члени, закликаючи не робити остаточних висновків. За словами генерал-майора запасу СБУ Віктора Ягуна, РФ використовує кордони НАТО як безпечні коридори для зброї, розраховуючи, що українські сили не відкриватимуть вогонь у бік Альянсу.
Експерти вбачають у цьому гібридну тактику «тисячі порізів». Як зазначає політолог Ігор Петренко, Росія поступово привчає західне суспільство до порушень свого простору, перевіряючи швидкість радарів, час підняття винищувачів та політичну рішучість лідерів. Це створює ситуацію, за якої Альянсу простіше ігнорувати інциденти, ніж вдаватися до серйозних кроків, оскільки механізм застосування Статті 5 залежить від складної політичної оцінки кожної окремої ситуації.
Єдиним ефективним способом стримування агресії, на думку оглядачів, є фізичне знищення російських цілей силами НАТО в момент перетину кордону. Проте наразі політична готовність до таких рішень у режимі реального часу залишається низькою, що дозволяє Росії продовжувати провокації з мінімальними ризиками для себе.
