Психологи зазначають, що емоційний досвід дитинства формує основу дорослого життя. Дослідження Університету Бен-Гуріона підтверджує: коли любов та турботу батьків необхідно «заслуговувати» досягненнями, це призводить до погіршення психологічного благополуччя, внутрішнього тиску та перфекціонізму в майбутньому. Люди, які не відчували безумовної підтримки, часто живуть із хибним переконанням, що гідні любові лише завдяки власним успіхам.
Фахівці виділяють три критичні чинники: емоційну недоступність батьків, яка спричиняє потребу в постійному схваленні при страху близькості; умовну любов, що формує страх помилок; та ранню «парентифікацію». Остання виникає, коли дитина бере відповідальність за стан батьків чи догляд за молодшими, через що в дорослому віці звикає нехтувати власними потребами, надмірно опікуватися іншими та ризикує емоційним виснаженням.
