Мед є унікальним продуктом, здатним зберігатися тисячоліттями за умови герметичності та сухості. Його довговічність забезпечують три чинники: низький рівень води (близько 17%), кисле середовище з pH 3,2–4,5, а також антибактеріальний вплив перекису водню, що утворюється під дією бджолиного ферменту глюкозооксидази. Низька вологість не дає розмножуватися бактеріям, адже цукри зв'язують воду, а глюконова кислота додатково захищає продукт. Хоча популярні розповіді про знахідку меду 1000 року до нашої ери залишаються непідтвердженими, теорія такої довговічності є науково обґрунтованою.
З часом мед може кристалізуватися, темніти та втрачати аромат, проте залишається безпечним. Головна небезпека для нього — волога: якщо її частка перевищує 18%, починається бродіння. Також на якість впливають високі температури, що руйнують природні ферменти. Бджоли сформували цю систему консервації за мільйони років до появи керамічного посуду у людей, створивши середовище, непридатне для більшості мікроорганізмів.
