Згідно з даними Федерального авіаційного управління США та Airbus, пасажирські літаки зазнають ударів блискавки приблизно 1–2 рази на рік, або ж раз на 3 000 годин польоту. Ризик залежить від маршруту та інтенсивності польотів через грозові зони. Літак може не лише прийняти розряд, а й сам спровокувати його, потрапивши в потужне електричне поле: металеві частини корпусу випускають мікророзряди, що з’єднуються з грозовим каналом. Струм під час такого удару може сягати від 10 000 до 200 000 ампер, хоча в середньому становить близько 30 000 ампер.
Захист літаків реалізовано за принципом клітки Фарадея: у суднах з алюмінієвим корпусом струм проходить зовнішньою оболонкою, оминаючи салон. Сучасні композитні лайнери мають спеціальні вбудовані металеві сітки, фольгу та заземлення, що захищають електроніку та паливні системи. Пасажири можуть помітити спалах або почути гучний звук, проте часто удар проходить непомітно. Після приземлення техніки завжди перевіряють літак на наявність дрібних пошкоджень чи оплавлень, хоча серйозні наслідки інцидентів є рідкістю.
