Після падіння з коня на турнірі у січні 1536 року король Англії Генріх VIII отримав важку травму ноги, яка спричинила відкриті виразки. Вони не гоїлися до кінця життя монарха, постійно гноїлися та виділяли сильний неприємний запах. На той час медики хибно вважали виділення з ран ознакою виведення шкідливих речовин, тому стан здоров'я короля лише погіршувався.
Щоб приховати запах гниття, придворні оточували монарха інтенсивними ароматами. Його покої наповнювали спеціями, квітами й травами, а одяг, рукавички та постільну білизну щедро парфумували. Крім того, Генріх VIII постійно носив при собі скриньку з ароматною сумішшю мускусу, амбри та трояндової води. Сучасники короля вірили, що ці пахощі не лише маскують сморід, а й захищають від інфекцій, які, за тодішніми уявленнями, передавалися через зіпсоване повітря.
