Дослідники Токійського університету проаналізували геноми 25 представників культури дзьомон, що населяли Японський архіпелаг 5400–2300 років тому. З’ясувалося, що вони мали специфічні генетичні варіанти, які відповідали за вироблення тепла коричневою жировою тканиною без тремтіння м’язів. У людей культури дзьомон такий варіант траплявся у 73% випадків, тоді як у сучасних жителів Східної Азії — лише у 17%. Також було виявлено ознаки добору генів, пов’язаних із масою тіла та обміном жирів, що допомагало акумулювати й ефективно витрачати енергію для зігрівання організму.
Схожі механізми адаптації вчені помітили і в гренландських інуїтів, що свідчить про збіжну еволюцію через життя в подібних кліматичних умовах. Найінтенсивніший природний добір за «холодовими» варіантами генів відбувався саме під час останнього льодовикового періоду. Попри те, що з потеплінням цей тиск послабився, сліди давніх змін досі зберігаються в геномі сучасних людей, хоча самі автори дослідження застерігають, що частина їхніх висновків залишається гіпотетичною.
