Науковці з Кембриджського університету припускають, що предки сучасних крокодилів могли бути теплокровними істотами. На це вказують анатомічні ознаки, зокрема складна будова легенів із наскрізною вентиляцією та унікальне для плазунів чотирикамерне серце, яке здатне підтримувати високий артеріальний тиск, притаманний ссавцям і птахам. У далекому минулому ці тварини були універсальнішими, швидше пересувалися суходолом та активно переслідували здобич.
Згодом спосіб полювання крокодилів змінився на стратегію засідки, яка потребує тривалого очікування і мінімальних енерговитрат. Холоднокровність виявилася вигіднішою, оскільки дозволяє тваринам рідше харчуватися та покладатися на анаеробні процеси під час коротких, але потужних нападів. Таким чином, нинішня фізіологія крокодилів є не примітивною рисою, а спеціалізованим еволюційним пристосуванням для виживання у водному середовищі.
