Спроби Німеччини притягнути до відповідальності українців за підрив «Північного потоку» у вересні 2022 року створюють політичні виклики для Берліна та Києва. У Хорватії затримали інструктора з дайвінгу Володимира Журавльова, екстрадиції якого планує домогтися німецька сторона. Інший підозрюваний — колишній співробітник контррозвідки СБУ Сергій Кузнєцов — вже перебуває під арештом у Німеччині, де має постати перед судом приблизно за два місяці через звинувачення у знищенні споруди та нападі на цивільне майно.
Німецька прокуратура припускає, що підозрювані могли діяти «за дорученням державних органів». Якщо це підтвердиться, федеральному уряду Німеччини доведеться пояснювати суспільству доцільність передачі Україні мільярдних сум на оборону. За останні 20 місяців Берлін надав озброєнь на суму щонайменше 12 млрд євро та пообіцяв виділити ще близько 23 млрд євро на наступні два роки. Попри те, що українська влада заперечує причетність до атаки, накопичення доказів у справі, на думку аналітиків, створює глибоко незручну ситуацію для обох країн.
Ситуація ускладнюється тим, що Німеччина обрала шлях публічного розслідування, тоді як Швеція та Данія свої справи вже закрили без оголошення підозрюваних. Раніше польський суд відмовився екстрадувати Журавльова, назвавши газопровід потенційно законною ціллю. Наразі справа входить у «болісну фінальну частину», яка може негативно вплинути на двосторонню оборонну співпрацю, що наразі охоплює обмін даними про використання зброї на фронті та спільні розробки безпілотників.
