Дослідники Національного університету Чоннам, вивчаючи 94 мешканців віком від 95 років із сільських округів Кур'є, Коксона, Сунчхана та Там'яна, виявили зв'язок між довголіттям і постійною зайнятістю. Ці люди не обмежувалися лише фізичними вправами, а продовжували працювати в саду, готувати їжу, допомагати онукам та спілкуватися з сусідами. Така активність сприяла вищому рівню альбуміну в крові, що є маркером загального здоров'я організму. Водночас понад 60% опитаних вважали себе здоровими, причому суб'єктивне відчуття благополуччя виявилося тісно пов'язаним із відсутністю депресивних настроїв, а не з конкретними медичними показниками.
Щодо харчування, то довгожителі споживають багато ферментованих соєвих продуктів, зокрема доенджан і чонгукджан, а також морські водорості. Хоча загальний обсяг споживання їжі у них менший, ніж у середньостатистичних літніх корейців, вони отримують більше заліза та м'яса. Вчені наголошують, що єдиного «продукту-панацеї» не існує, проте соціальна активність, відчуття потрібності іншим та щоденна залученість у життя громади є критично важливими компонентами здорового старіння, що підтверджується також чотирирічним спостереженням за 525 літніми мешканцями регіону.
