У єгипетській пустелі, на плато Абу-Тартур, палеонтологи з Каїрського університету під керівництвом Тарека Яссіна виявили 14 зубів акул, що належали п’ятьом видам, раніше не зафіксованим у цьому регіоні. Загалом у тутешніх фосфоритних відкладах формації Дуві вдалося ідентифікувати зуби щонайменше семи видів акул крейдового періоду, який тривав 145–66 мільйонів років тому. Форма зубів, зокрема різна ширина, довжина та наявність бічних виступів, вказує на те, що хижаки займали різні екологічні ніші та полювали по-різному.
Дослідники наголошують, що виявлені рештки не є «кладовищем» у прямому розумінні, оскільки накопичення осадів було дуже повільним. Знайдені екземпляри, ймовірно, потрапляли до фосфатного шару поступово з різних екологічних зон протягом тривалого часу. Нинішня пустеля у крейдовий період була частиною продуктивної морської екосистеми, вкритою водою через значно вищий рівень Світового океану.
