Жителі індійських сіл десятиліттями вирощують мости, використовуючи повітряне коріння фікуса еластичного. За допомогою бамбукових каркасів молоді пагони спрямовують горизонтально через струмки, поки вони не досягнуть протилежного берега та не закріпляться. Процес формування триває від 20 до 30 років, після чого коріння стає настільки міцним, що витримує до 50 людей одночасно.
Технологію розробили представниці матріархального племені кхасі. Такі живі конструкції здатні стояти століттями, сягати 50 метрів у довжину, а з віком їхня міцність лише зростає. Для зручності проміжки між корінням заповнюють камінням, а інколи облаштовують перила.
