У 1960–1980-х роках виховання базувалося на самостійності дітей та суворій дисципліні, проте багато тогочасних підходів нині сприймаються як жорстокі. Експертка Зайда Слабеккорн виділила шість фраз, що були нормою в минулому: вимоги готувати їжу самостійно, з’їдати все з тарілки, гуляти до темряви без нагляду, дозволи їздити у кузові вантажівок, а також погрози «дати привід поплакати» та звинувачення дитини у власних негараздах («ти сам накликав це на себе»).
Сучасні фахівці, зокрема психологи Стюарт Аблон та дієтологиня Кетрін Мецелар, застерігають, що такі методи могли викликати тривожність, почуття провини та нехтування сигналами власного тіла. Сьогодні ж, через питання безпеки та розвиток технологій, акцент змістився на більшу опіку, емоційну підтримку дитини та відповідальність батьків за створення безпечного середовища, на відміну від періоду, коли дитяча свобода часто не обмежувалася постійним контролем.
