Рівень цукру після вживання пасти залежить від розміру порції, способу приготування та індивідуальних особливостей людини, зокрема чутливості до інсуліну та активності. Оскільки паста багата на вуглеводи, більші порції зазвичай зумовлюють вищий стрибок глюкози. Однак щільна структура пасти уповільнює її засвоєння порівняно з іншими рафінованими вуглеводами. Спосіб варіння також має значення: паста «al dente» перетравлюється повільніше за м’яку, тоді як тривала термічна обробка прискорює глікемічну реакцію через желатинізацію крохмалю.
Томатний соус зазвичай не є головним чинником стрибка цукру, проте деякі готові вироби містять доданий цукор. Щоб зробити засвоєння глюкози плавним, фахівці радять поєднувати пасту з білками (рибою, куркою, бобовими), корисними жирами та овочами, багатими на клітковину. Ефективними стратегіями є черговість споживання продуктів — спочатку овочі чи білок, а також коротка прогулянка після обіду. Кислі заправки з оцтом, за даними досліджень, також допомагають стримувати рівень глюкози.
Для стабілізації показників варто обирати цільнозернові або бобові види пасти, які містять більше білка та клітковини. Додатковим методом збільшення частки резистентного крохмалю є охолодження та повторне розігрівання страви. За рекомендаціями Американської діабетичної асоціації, люди з діабетом можуть включати пасту до раціону за умови контролю порцій та балансу нутрієнтів, а також альтернативного використання овочевої локшини.
